| розкре́слитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкре́слитися, розкре́слитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розкре́слиться | розкре́сляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкре́слився, розкре́сливсь | розкре́слилися, розкре́слились |
| жін.р. | розкре́слилася, розкре́слилась | |
| сер.р. | розкре́слилося, розкре́слилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкре́слившись | ||