| розкро́їтися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкро́їтися, розкро́їтись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розкро́їться | розкро́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкро́ївся, розкро́ївсь | розкро́їлися, розкро́їлись |
| жін.р. | розкро́їлася, розкро́їлась | |
| сер.р. | розкро́їлося, розкро́їлось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкро́ївшись | ||