| розку́дланий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розку́дланий | розку́длана | розку́длане | розку́длані |
| родовий | розку́дланого | розку́дланої | розку́дланого | розку́дланих |
| давальний | розку́дланому | розку́дланій | розку́дланому | розку́дланим |
| знахідний | розку́дланий, розку́дланого | розку́длану | розку́длане | розку́длані, розку́дланих |
| орудний | розку́дланим | розку́дланою | розку́дланим | розку́дланими |
| місцевий | на/у розку́дланому, розку́дланім | на/у розку́дланій | на/у розку́дланому, розку́дланім | на/у розку́дланих |
| [розм.] | ||||