розку́плений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розку́плений | розку́плена | розку́плене | розку́плені |
родовий | розку́пленого | розку́пленої | розку́пленого | розку́плених |
давальний | розку́пленому | розку́пленій | розку́пленому | розку́пленим |
знахідний | розку́плений, розку́пленого | розку́плену | розку́плене | розку́плені, розку́плених |
орудний | розку́пленим | розку́пленою | розку́пленим | розку́пленими |
місцевий | на/у розку́пленому, розку́пленім | на/у розку́пленій | на/у розку́пленому, розку́пленім | на/у розку́плених |