| розмори́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмори́тися, розмори́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розморі́мося, розморі́мось, розморі́мся | |
| 2 особа | розмори́ся, розмори́сь | розморі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розморю́ся, розморю́сь | розмо́римося, розмо́римось, розмо́римся |
| 2 особа | розмо́ришся | розмо́ритеся, розмо́ритесь |
| 3 особа | розмо́риться | розмо́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмори́вся, розмори́всь | розмори́лися, розмори́лись |
| жін.р. | розмори́лася, розмори́лась | |
| сер.р. | розмори́лося, розмори́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розмори́вшись | ||