| розокре́митися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розокре́митися, розокре́митись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розокре́ммося, розокре́ммось | |
| 2 особа | розокре́мся | розокре́мтеся, розокре́мтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розокре́млюся, розокре́млюсь | розокре́мимося, розокре́мимось, розокре́мимся |
| 2 особа | розокре́мишся | розокре́митеся, розокре́митесь |
| 3 особа | розокре́миться | розокре́мляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розокре́мився, розокре́мивсь | розокре́милися, розокре́мились |
| жін.р. | розокре́милася, розокре́милась | |
| сер.р. | розокре́милося, розокре́милось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розокре́мившись | ||