| розплива́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (розливаючись, розтікаючись, поширюватися по чому-небудь – про рідину; утворювати патьоки, плями, залишати сліди – про чорнило, фарбу і т. ін; утрачати чіткість обрисів, окреслення; ставати невиразним – у тумані, сутінках, від запаморочення) | ||
| Інфінітив | розплива́тися, розплива́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розплива́тиметься | розплива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розплива́ється | розплива́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розплива́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розплива́вся, розплива́всь | розплива́лися, розплива́лись |
| жін. р. | розплива́лася, розплива́лась | |
| сер. р. | розплива́лося, розплива́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розплива́вшись | ||