| розпізнава́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (визначатися за певними прикметами) | ||
| Інфінітив | розпізнава́тися, розпізнава́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпізнава́ймося, розпізнава́ймось | |
| 2 особа | розпізнава́йся | розпізнава́йтеся, розпізнава́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпізнава́тимуся, розпізнава́тимусь | розпізнава́тимемося, розпізнава́тимемось, розпізнава́тимемся |
| 2 особа | розпізнава́тимешся | розпізнава́тиметеся, розпізнава́тиметесь |
| 3 особа | розпізнава́тиметься | розпізнава́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпізнаю́ся, розпізнаю́сь | розпізнаємо́ся, розпізнаємо́сь, розпізнає́мся |
| 2 особа | розпізнає́шся | розпізнаєте́ся, розпізнаєте́сь |
| 3 особа | розпізнає́ться | розпізнаю́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпізнаючи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпізнава́вся, розпізнава́всь | розпізнава́лися, розпізнава́лись |
| жін. р. | розпізнава́лася, розпізнава́лась | |
| сер. р. | розпізнава́лося, розпізнава́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпізнава́вшись | ||