| розте́рти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розте́рти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розітрі́мо, розітрі́м | |
| 2 особа | розітри́ | розітрі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розітру́ | розітремо́, розітре́м |
| 2 особа | розітре́ш | розітрете́ |
| 3 особа | розітре́ | розітру́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розте́р | розте́рли |
| жін.р. | розте́рла | |
| сер.р. | розте́рло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розте́ртий | ||
| Безособова форма | ||
| розте́рто | ||
| Дієприслівник | ||
| розте́рши | ||