| розте́ртися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розте́ртися, розте́ртись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розітрі́мося, розітрі́мось, розітрі́мся | |
| 2 особа | розітри́ся, розітри́сь | розітрі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розітру́ся, розітру́сь | розітремо́ся, розітремо́сь, розітре́мся |
| 2 особа | розітре́шся | розітрете́ся, розітрете́сь |
| 3 особа | розітре́ться | розітру́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розте́рся | розте́рлися, розте́рлись |
| жін.р. | розте́рлася, розте́рлась | |
| сер.р. | розте́рлося, розте́рлось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розте́ршись | ||