| розчи́ститися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розчи́ститися, розчи́ститись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розчи́ститься | розчи́стяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розчи́стився, розчи́стивсь | розчи́стилися, розчи́стились |
| жін.р. | розчи́стилася, розчи́стилась | |
| сер.р. | розчи́стилося, розчи́стилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розчи́стившись | ||