| розчо́хлювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розчо́хлювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розчо́хлюймо | |
| 2 особа | розчо́хлюй | розчо́хлюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розчо́хлюватиму | розчо́хлюватимемо, розчо́хлюватимем |
| 2 особа | розчо́хлюватимеш | розчо́хлюватимете |
| 3 особа | розчо́хлюватиме | розчо́хлюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розчо́хлюю | розчо́хлюємо, розчо́хлюєм |
| 2 особа | розчо́хлюєш | розчо́хлюєте |
| 3 особа | розчо́хлює | розчо́хлюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розчо́хлюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розчо́хлював | розчо́хлювали |
| жін. р. | розчо́хлювала | |
| сер. р. | розчо́хлювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розчо́хлюваний | ||
| Безособова форма | ||
| розчо́хлювано | ||
| Дієприслівник | ||
| розчо́хлювавши | ||