| розігра́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розігра́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розігра́ймо | |
| 2 особа | розігра́й | розігра́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розігра́ю | розігра́ємо, розігра́єм |
| 2 особа | розігра́єш | розігра́єте |
| 3 особа | розігра́є | розігра́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розігра́в | розігра́ли |
| жін.р. | розігра́ла | |
| сер.р. | розігра́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розі́граний | ||
| Безособова форма | ||
| розі́грано | ||
| Дієприслівник | ||
| розігра́вши | ||