| самодоста́тній – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самодоста́тній | самодоста́тня | самодоста́тнє | самодоста́тні |
| родовий | самодоста́тнього | самодоста́тньої | самодоста́тнього | самодоста́тніх |
| давальний | самодоста́тньому | самодоста́тній | самодоста́тньому | самодоста́тнім |
| знахідний | самодоста́тній, самодоста́тнього | самодоста́тню | самодоста́тнє | самодоста́тні, самодоста́тніх |
| орудний | самодоста́тнім | самодоста́тньою | самодоста́тнім | самодоста́тніми |
| місцевий | на/у самодоста́тньому, самодоста́тнім | на/у самодоста́тній | на/у самодоста́тньому, самодоста́тнім | на/у самодоста́тніх |