святота́тець – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | святота́тець | святота́тці |
родовий | святота́тця | святота́тців |
давальний | святота́тцеві, святота́тцю | святота́тцям |
знахідний | святота́тця | святота́тців |
орудний | святота́тцем | святота́тцями |
місцевий | на/у святота́тцеві, святота́тці, святота́тцю | на/у святота́тцях |
кличний | святота́тцю | святота́тці |