| свіжовми́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | свіжовми́тий | свіжовми́та | свіжовми́те | свіжовми́ті |
| родовий | свіжовми́того | свіжовми́тої | свіжовми́того | свіжовми́тих |
| давальний | свіжовми́тому | свіжовми́тій | свіжовми́тому | свіжовми́тим |
| знахідний | свіжовми́тий, свіжовми́того | свіжовми́ту | свіжовми́те | свіжовми́ті, свіжовми́тих |
| орудний | свіжовми́тим | свіжовми́тою | свіжовми́тим | свіжовми́тими |
| місцевий | на/у свіжовми́тому, свіжовми́тім | на/у свіжовми́тій | на/у свіжовми́тому, свіжовми́тім | на/у свіжовми́тих |