свіжозеле́ний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | свіжозеле́ний | свіжозеле́на | свіжозеле́не | свіжозеле́ні |
родовий | свіжозеле́ного | свіжозеле́ної | свіжозеле́ного | свіжозеле́них |
давальний | свіжозеле́ному | свіжозеле́ній | свіжозеле́ному | свіжозеле́ним |
знахідний | свіжозеле́ний | свіжозеле́ну | свіжозеле́не | свіжозеле́ні |
орудний | свіжозеле́ним | свіжозеле́ною | свіжозеле́ним | свіжозеле́ними |
місцевий | на/у свіжозеле́ному, свіжозеле́нім | на/у свіжозеле́ній | на/у свіжозеле́ному, свіжозеле́нім | на/у свіжозеле́них |