свіжоу́стий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | свіжоу́стий | свіжоу́ста | свіжоу́сте | свіжоу́сті |
родовий | свіжоу́стого | свіжоу́стої | свіжоу́стого | свіжоу́стих |
давальний | свіжоу́стому | свіжоу́стій | свіжоу́стому | свіжоу́стим |
знахідний | свіжоу́стого, свіжоу́стий | свіжоу́сту | свіжоу́сте | свіжоу́стих, свіжоу́сті |
орудний | свіжоу́стим | свіжоу́стою | свіжоу́стим | свіжоу́стими |
місцевий | на/у свіжоу́стому, свіжоу́стім | на/у свіжоу́стій | на/у свіжоу́стому, свіжоу́стім | на/у свіжоу́стих |