| сві́тач1 – іменник чоловічого роду | ||
| (небесне світило) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | сві́тач | сві́тачі |
| родовий | сві́тача | сві́тачів |
| давальний | сві́тачу, сві́тачеві | сві́тачам |
| знахідний | сві́тач | сві́тачі |
| орудний | сві́тачем | сві́тачами |
| місцевий | на/у сві́тачі, сві́тачу | на/у сві́тачах |
| кличний | сві́тачу* | сві́тачі* |
| [рідко] |