| се́рдувати – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | се́рдувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сердуймо | |
| 2 особа | сердуй | сердуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | се́рдуватиму | се́рдуватимемо, се́рдуватимем |
| 2 особа | се́рдуватимеш | се́рдуватимете |
| 3 особа | се́рдуватиме | се́рдуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | сердую | сердуємо, сердуєм |
| 2 особа | сердуєш | сердуєте |
| 3 особа | сердує | сердують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| сердуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | се́рдував | се́рдували |
| жін. р. | се́рдувала | |
| сер. р. | се́рдувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| сердований | ||
| Безособова форма | ||
| сердовано | ||
| Дієприслівник | ||
| се́рдувавши | ||