сироду́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сироду́вний | сироду́вна | сироду́вне | сироду́вні |
родовий | сироду́вного | сироду́вної | сироду́вного | сироду́вних |
давальний | сироду́вному | сироду́вній | сироду́вному | сироду́вним |
знахідний | сироду́вний | сироду́вну | сироду́вне | сироду́вні |
орудний | сироду́вним | сироду́вною | сироду́вним | сироду́вними |
місцевий | на/у сироду́вному, сироду́внім | на/у сироду́вній | на/у сироду́вному, сироду́внім | на/у сироду́вних |