сича́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сича́вий | сича́ва | сича́ве | сича́ві |
родовий | сича́вого | сича́вої | сича́вого | сича́вих |
давальний | сича́вому | сича́вій | сича́вому | сича́вим |
знахідний | сича́вий, сича́вого | сича́ву | сича́ве | сича́ві, сича́вих |
орудний | сича́вим | сича́вою | сича́вим | сича́вими |
місцевий | на/у сича́вому, сича́вім | на/у сича́вій | на/у сича́вому, сича́вім | на/у сича́вих |