сичівни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | сичівни́к | сичівники́ |
родовий | сичівника́ | сичівникі́в |
давальний | сичівнико́ві, сичівнику́ | сичівника́м |
знахідний | сичівника́ | сичівникі́в |
орудний | сичівнико́м | сичівника́ми |
місцевий | на/у сичівнико́ві, сичівнику́ | на/у сичівника́х |
кличний | сичівнику́ | сичівники́ |