| скори́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | скори́тися, скори́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | скорі́мося, скорі́мось, скорі́мся | |
| 2 особа | скори́ся, скори́сь | скорі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скорю́ся, скорю́сь | скоримо́ся, скоримо́сь, скори́мся |
| 2 особа | скори́шся | скорите́ся, скорите́сь |
| 3 особа | скори́ться | скоря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | скори́вся, скори́всь | скори́лися, скори́лись |
| жін.р. | скори́лася, скори́лась | |
| сер.р. | скори́лося, скори́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| скори́вшись | ||