| ско́єний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ско́єний | ско́єна | ско́єне | ско́єні |
| родовий | ско́єного | ско́єної | ско́єного | ско́єних |
| давальний | ско́єному | ско́єній | ско́єному | ско́єним |
| знахідний | ско́єний | ско́єну | ско́єне | ско́єні |
| орудний | ско́єним | ско́єною | ско́єним | ско́єними |
| місцевий | на/у ско́єному, ско́єнім | на/у ско́єній | на/у ско́єному, ско́єнім | на/у ско́єних |