| ску́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ску́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ску́чмо | |
| 2 особа | скуч | ску́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ску́чу | ску́чимо, ску́чим |
| 2 особа | ску́чиш | ску́чите |
| 3 особа | ску́чить | ску́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ску́чив | ску́чили |
| жін.р. | ску́чила | |
| сер.р. | ску́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ску́чивши | ||