сльота́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сльота́вий | сльота́ва | сльота́ве | сльота́ві |
родовий | сльота́вого | сльота́вої | сльота́вого | сльота́вих |
давальний | сльота́вому | сльота́вій | сльота́вому | сльота́вим |
знахідний | сльота́вий | сльота́ву | сльота́ве | сльота́ві |
орудний | сльота́вим | сльота́вою | сльота́вим | сльота́вими |
місцевий | на/у сльота́вому, сльота́вім | на/у сльота́вій | на/у сльота́вому, сльота́вім | на/у сльота́вих |