| сонцелю́б – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | сонцелю́б | сонцелю́би |
| родовий | сонцелю́ба | сонцелю́бів |
| давальний | сонцелю́бові, сонцелю́бу | сонцелю́бам |
| знахідний | сонцелю́ба | сонцелю́бів |
| орудний | сонцелю́бом | сонцелю́бами |
| місцевий | на/у сонцелю́бові, сонцелю́бі | на/у сонцелю́бах |
| кличний | сонцелю́бе | сонцелю́би |