| спецпризна́чення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | спецпризна́чення | |
| родовий | спецпризна́чення | |
| давальний | спецпризна́ченню | |
| знахідний | спецпризна́чення | |
| орудний | спецпризна́ченням | |
| місцевий | на/у спецпризна́ченні, спецпризна́ченню | |
| кличний | спецпризна́чення* |