спонта́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | спонта́нний | спонта́нна | спонта́нне | спонта́нні |
родовий | спонта́нного | спонта́нної | спонта́нного | спонта́нних |
давальний | спонта́нному | спонта́нній | спонта́нному | спонта́нним |
знахідний | спонта́нний | спонта́нну | спонта́нне | спонта́нні |
орудний | спонта́нним | спонта́нною | спонта́нним | спонта́нними |
місцевий | на/у спонта́нному, спонта́ннім | на/у спонта́нній | на/у спонта́нному, спонта́ннім | на/у спонта́нних |