споро́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | споро́тися, споро́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | спо́реться | спо́рються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | споро́вся, споро́всь | споро́лися, споро́лись |
жін.р. | споро́лася, споро́лась | |
сер.р. | споро́лося, споро́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
споро́вшись |