спусті́лий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | спусті́лий | спусті́ла | спусті́ле | спусті́лі |
родовий | спусті́лого | спусті́лої | спусті́лого | спусті́лих |
давальний | спусті́лому | спусті́лій | спусті́лому | спусті́лим |
знахідний | спусті́лий | спусті́лу | спусті́ле | спусті́лі |
орудний | спусті́лим | спусті́лою | спусті́лим | спусті́лими |
місцевий | на/у спусті́лому, спусті́лім | на/у спусті́лій | на/у спусті́лому, спусті́лім | на/у спусті́лих |