| спу́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | спу́чуватися, спу́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | спу́чуймося, спу́чуймось | |
| 2 особа | спу́чуйся, спу́чуйсь | спу́чуйтеся, спу́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спу́чуватимуся, спу́чуватимусь | спу́чуватимемося, спу́чуватимемось, спу́чуватимемся |
| 2 особа | спу́чуватимешся | спу́чуватиметеся, спу́чуватиметесь |
| 3 особа | спу́чуватиметься | спу́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спу́чуюся, спу́чуюсь | спу́чуємося, спу́чуємось, спу́чуємся |
| 2 особа | спу́чуєшся | спу́чуєтеся, спу́чуєтесь |
| 3 особа | спу́чується | спу́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| спу́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | спу́чувався, спу́чувавсь | спу́чувалися, спу́чувались |
| жін. р. | спу́чувалася, спу́чувалась | |
| сер. р. | спу́чувалося, спу́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спу́чувавшись | ||