співо́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | співо́чий | співо́ча | співо́че | співо́чі |
родовий | співо́чого | співо́чої | співо́чого | співо́чих |
давальний | співо́чому | співо́чій | співо́чому | співо́чим |
знахідний | співо́чий, співо́чого | співо́чу | співо́че | співо́чі, співо́чих |
орудний | співо́чим | співо́чою | співо́чим | співо́чими |
місцевий | на/у співо́чому, співо́чім | на/у співо́чій | на/у співо́чому, співо́чім | на/у співо́чих |