столи́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | столи́чний | столи́чна | столи́чне | столи́чні |
родовий | столи́чного | столи́чної | столи́чного | столи́чних |
давальний | столи́чному | столи́чній | столи́чному | столи́чним |
знахідний | столи́чний, столи́чного | столи́чну | столи́чне | столи́чні, столи́чних |
орудний | столи́чним | столи́чною | столи́чним | столи́чними |
місцевий | на/у столи́чному, столи́чнім | на/у столи́чній | на/у столи́чному, столи́чнім | на/у столи́чних |