| стру́тити – дієслово доконаного виду | ||
| (зіштовхнути) | ||
| Інфінітив | стру́тити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | стру́тьмо | |
| 2 особа | струть | стру́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | стру́чу | стру́тимо, стру́тим |
| 2 особа | стру́тиш | стру́тите |
| 3 особа | стру́тить | стру́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | стру́тив | стру́тили |
| жін.р. | стру́тила | |
| сер.р. | стру́тило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| стру́чений | ||
| Безособова форма | ||
| стру́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| стру́тивши | ||