| стійки́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | стійки́й | стійка́ | стійке́ | стійкі́ |
| родовий | стійко́го | стійко́ї | стійко́го | стійки́х |
| давальний | стійко́му | стійкі́й | стійко́му | стійки́м |
| знахідний | стійки́й, стійко́го | стійку́ | стійке́ | стійкі́, стійки́х |
| орудний | стійки́м | стійко́ю | стійки́м | стійки́ми |
| місцевий | на/у стійко́му, стійкі́м | на/у стійкі́й | на/у стійко́му, стійкі́м | на/у стійки́х |