| сумотли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сумотли́вий | сумотли́ва | сумотли́ве | сумотли́ві |
| родовий | сумотли́вого | сумотли́вої | сумотли́вого | сумотли́вих |
| давальний | сумотли́вому | сумотли́вій | сумотли́вому | сумотли́вим |
| знахідний | сумотли́вий | сумотли́ву | сумотли́ве | сумотли́ві |
| орудний | сумотли́вим | сумотли́вою | сумотли́вим | сумотли́вими |
| місцевий | на/у сумотли́вому, сумотли́вім | на/у сумотли́вій | на/у сумотли́вому, сумотли́вім | на/у сумотли́вих |