| сурга́нитися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | сурга́нитися, сурга́нитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сурга́ньмося, сурга́ньмось | |
| 2 особа | сурга́нься | сурга́ньтеся, сурга́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сурга́нитимуся, сурга́нитимусь | сурга́нитимемося, сурга́нитимемось, сурга́нитимемся |
| 2 особа | сурга́нитимешся | сурга́нитиметеся, сурга́нитиметесь |
| 3 особа | сурга́нитиметься | сурга́нитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сурга́нюся, сурга́нюсь | сурга́нимося, сурга́нимось, сурга́нимся |
| 2 особа | сурга́нишся | сурга́нитеся, сурга́нитесь |
| 3 особа | сурга́ниться | сурга́няться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| сурга́нячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | сурга́нився, сурга́нивсь | сурга́нилися, сурга́нились |
| жін. р. | сурга́нилася, сурга́нилась | |
| сер. р. | сурга́нилося, сурга́нилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| сурга́нившись | ||