сусі́дчин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сусі́дчин | сусі́дчина | сусі́дчине | сусі́дчині |
родовий | сусі́дчиного | сусі́дчиної | сусі́дчиного | сусі́дчиних |
давальний | сусі́дчиному | сусі́дчиній | сусі́дчиному | сусі́дчиним |
знахідний | сусі́дчин, сусі́дчиного | сусі́дчину | сусі́дчине | сусі́дчині, сусі́дчиних |
орудний | сусі́дчиним | сусі́дчиною | сусі́дчиним | сусі́дчиними |
місцевий | на/у сусі́дчиному, сусі́дчинім | на/у сусі́дчиній | на/у сусі́дчиному, сусі́дчинім | на/у сусі́дчиних |