| сюркотли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сюркотли́вий | сюркотли́ва | сюркотли́ве | сюркотли́ві |
| родовий | сюркотли́вого | сюркотли́вої | сюркотли́вого | сюркотли́вих |
| давальний | сюркотли́вому | сюркотли́вій | сюркотли́вому | сюркотли́вим |
| знахідний | сюркотли́вий, сюркотли́вого | сюркотли́ву | сюркотли́ве | сюркотли́ві, сюркотли́вих |
| орудний | сюркотли́вим | сюркотли́вою | сюркотли́вим | сюркотли́вими |
| місцевий | на/у сюркотли́вому, сюркотли́вім | на/у сюркотли́вій | на/у сюркотли́вому, сюркотли́вім | на/у сюркотли́вих |