сілько́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | сілько́р | сілько́ри |
родовий | сілько́ра | сілько́рів |
давальний | сілько́рові, сілько́ру | сілько́рам |
знахідний | сілько́ра | сілько́рів |
орудний | сілько́ром | сілько́рами |
місцевий | на/у сілько́рові, сілько́рі | на/у сілько́рах |
кличний | сілько́ре | сілько́ри |
[іст.] |