сінозагото́вчий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сінозагото́вчий | сінозагото́вча | сінозагото́вче | сінозагото́вчі |
родовий | сінозагото́вчого | сінозагото́вчої | сінозагото́вчого | сінозагото́вчих |
давальний | сінозагото́вчому | сінозагото́вчій | сінозагото́вчому | сінозагото́вчим |
знахідний | сінозагото́вчий | сінозагото́вчу | сінозагото́вче | сінозагото́вчі |
орудний | сінозагото́вчим | сінозагото́вчою | сінозагото́вчим | сінозагото́вчими |
місцевий | на/у сінозагото́вчому, сінозагото́вчім | на/у сінозагото́вчій | на/у сінозагото́вчому, сінозагото́вчім | на/у сінозагото́вчих |