тарапа́та – іменник жіночого роду | ||
(колотнеча, халепа, клопіт) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | тарапа́та | |
родовий | тарапа́ти | |
давальний | тарапа́ті | |
знахідний | тарапа́ту | |
орудний | тарапа́тою | |
місцевий | на/у тарапа́ті | |
кличний | тарапа́то* | |
[діал.] |