термінологі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | термінологі́чний | термінологі́чна | термінологі́чне | термінологі́чні |
родовий | термінологі́чного | термінологі́чної | термінологі́чного | термінологі́чних |
давальний | термінологі́чному | термінологі́чній | термінологі́чному | термінологі́чним |
знахідний | термінологі́чний | термінологі́чну | термінологі́чне | термінологі́чні |
орудний | термінологі́чним | термінологі́чною | термінологі́чним | термінологі́чними |
місцевий | на/у термінологі́чному, термінологі́чнім | на/у термінологі́чній | на/у термінологі́чному, термінологі́чнім | на/у термінологі́чних |