Тиму́рів – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Тиму́рів | Тиму́рова | Тиму́рове | Тиму́рові |
родовий | Тиму́рового | Тиму́рової | Тиму́рового | Тиму́рових |
давальний | Тиму́ровому | Тиму́ровій | Тиму́ровому | Тиму́ровим |
знахідний | Тиму́рів, Тиму́рового | Тиму́рову | Тиму́рове | Тиму́рові, Тиму́рових |
орудний | Тиму́ровим | Тиму́ровою | Тиму́ровим | Тиму́ровими |
місцевий | на/у Тиму́ровому, Тиму́ровім | на/у Тиму́ровій | на/у Тиму́ровому, Тиму́ровім | на/у Тиму́рових |