тихохі́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тихохі́дний | тихохі́дна | тихохі́дне | тихохі́дні |
родовий | тихохі́дного | тихохі́дної | тихохі́дного | тихохі́дних |
давальний | тихохі́дному | тихохі́дній | тихохі́дному | тихохі́дним |
знахідний | тихохі́дний | тихохі́дну | тихохі́дне | тихохі́дні |
орудний | тихохі́дним | тихохі́дною | тихохі́дним | тихохі́дними |
місцевий | на/у тихохі́дному, тихохі́днім | на/у тихохі́дній | на/у тихохі́дному, тихохі́днім | на/у тихохі́дних |