| трактува́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (бути предметом витлумачення) | ||
| Інфінітив | трактува́тися, трактува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | трактува́тиметься | трактува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | тракту́ється | тракту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| тракту́ючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | трактува́вся, трактува́всь | трактува́лися, трактува́лись |
| жін. р. | трактува́лася, трактува́лась | |
| сер. р. | трактува́лося, трактува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| трактува́вшись | ||