трику́тник – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | трику́тник | трику́тники |
родовий | трику́тника | трику́тників |
давальний | трику́тнику, трику́тникові | трику́тникам |
знахідний | трику́тник | трику́тники |
орудний | трику́тником | трику́тниками |
місцевий | на/у трику́тнику | на/у трику́тниках |
кличний | трику́тнику* | трику́тники* |