| тюпа́чити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | тюпа́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | тюпа́чмо | |
| 2 особа | тюпа́ч | тюпа́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тюпа́читиму | тюпа́читимемо, тюпа́читимем |
| 2 особа | тюпа́читимеш | тюпа́читимете |
| 3 особа | тюпа́читиме | тюпа́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тюпа́чу | тюпа́чимо, тюпа́чим |
| 2 особа | тюпа́чиш | тюпа́чите |
| 3 особа | тюпа́чить | тюпа́чать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| тюпа́чачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | тюпа́чив | тюпа́чили |
| жін. р. | тюпа́чила | |
| сер. р. | тюпа́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| тюпа́чивши | ||